Я живу в скрутні часи для своєї країни. Коли народ розлючений несправедливим ставленням влади до нього повстав проти неї. Багато зусиль йому знадобилося на досягнені своєї мети. Особливо тим ,хто вистоював майдан. На якому точилося протистояння мужнього народу проти озброєного беркуту. Протестуючи ,спочатку, проти порушення волі, а потім і проти міліцейської несправедливості, люди провели кілька місяців на вулиці в центрі столиці. Маючи войовничій характер ,майдан залишив за собою смерті багатьох протестувальників. Які віддали своє життя за країну, за зміну керуючої верхівки. Тодішні події значно вплинули на погляди українців у суспільстві. Майданівці прагнули ,аби на місце злодійкуватих чиновників прийшли чесні люди, для яких важливе -життя народу та їх інтереси. Щоб вони були в змозі поставити Україну на ноги. Але все ж таки за новою владою, що зараз діє теж треба слідкувати .
На мою думку, ця боротьба за справедливість дала людям змогу об’єднатися, досягти однієї думки, що показує нам майдан. І я не можу не сказати про героїв, які загинули там , і без яких перемога була б не можливою. Вони наважилися вийти на вулицю та не побоятися того, що їх могли вбити. Наше завдання в тому, щоб їхні смерті були немарними. Все це зобов’язано позитивно вплинути на країну.
Як хотілося видихнути. Та знову проблеми. Втеча колишніх чиновників дала про себе знати. На території держави почалось АТО. Багато чоловіків пішло на війну, що на сході України. Вже зараз є багато загиблих і постраждалих. І все це заподіяне президентом-попередником з метою повернення до влади за допомогою Росії.
Перш за все мені шкода мирних жителів, що перебувають в зоні війни без змоги виїхати. На яких кожного дня сиплються Гради, і яким немає навіть поїсти.
Я вважаю, що так не повинно бути, бо це братовбивство. Кожна країна має право на незалежність і свій суверенітет. Важко з’ясовувати відносини за допомогою війни. Тому мені дуже хотілося, щоб ми жили під чистим і мирним небом.