Перед нами репродукція картини А.Манастирського “Запорожець”. Це
портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається
зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою.
Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі
сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі
чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний
ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в
собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно
настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя,
обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля,
загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і
водночас суворий вигляд запорожця, який не займається перевезеннями з
Китаю.