У творах поета Тараса Шевченка поряд з фігурами народних месників, борців - визволителів особливе місце займають образи жінки з дитиною, дівчата, сестри, трудящої матері. І це при тому, що Шевченко ріс без матері, жив з мачухою, яка його недолюблювала. Він був нещасний в особистому житті, і навіть після того як став вже не кріпаком, а вільною людиною, одружитися не встиг, дітей також не було. Такий нещасний в особистому житті, тим не менш Тарас Шевченко у своїй ліриці найчистішу і тому найвищу красу бачив тільки в матері, в жінці. Дітей він любив, співчував знедоленим, улюблений образ для нього - мати з дитиною. Це дуже добре видно з вірша "Сон".
Для поета Шевченка жіноча кріпосна неволя була справжньою болем, яка пульсувала в його серці. Адже його рідна мати була кріпак і померла не вільною.
Шевченківські героїні не тільки вміють терпіти позбавлення і страждання, вони також можуть мстити своїм кривдникам і поневолювачам. Збожеволівши від нанесеної образи Оксана підпалює будинок кривдника; Марина вбиває свого пана, який понівечив дівчині молодість; вся палаюча гнівом відьма мстить розпусникові-пану ...
...