Скелет,
skeleton (від грец. skeletos – висохлий, висушений), представлений сукупністю
кісток, які утворюють в тілі людини твердий остов, що забезпечує виконання
таких функцій:-
опори;- є депо макро– і
мікроелементів;-
пересування;-
обміну речовин;-
захисту;-
кровотворної.Кістка
(os) є органом, який побудований з кісткової тканини
(textus osseus), хрящової
тканини (textus cartilagineus),
вкрита ззовні окістям (periosteum) і містить
кістковий мозок (medulla ossium).
Кожна
кістка має певну форму, величину і положення в тілі.
На
формоутворення кісток впливають умови, в яких кістки розвиваються; якщо умови
однакові або близькі, то кістки мають певну схожість (наприклад, хребці).
Найважливішими
з таких факторів є прикріплення до кісток м’язів, а також прилеглість кісток,
судин, нервів та інших органів.
На
поверхні кісток є різноманітні підвищення, заглибини і отвори.
Поверхня
кісток в місцях прикріплення м’язів нерівна: вгнута або (частіше) опукла.
При
описі зовнішньої форми кістки звертають увагу на характер її поверхонь; вони
можуть бути плоскі, вгнуті або опуклі, гладкі або шорсткі.
Суглобові
поверхні найгладші, вони переважно розміщені на
кінцях довгих кісток і з’єднують їх між собою.
Кістка
складається з органічної та неорганічної речовини. Органічна речовина має назву
осеїну, це різновидність колагену.
З’єднання
осеїну з неорганічною речовиною дає важливі фізичні властивості: пружність,
тривкість. Окрім того, кістка є депо хімічних елементів.