ЛУЧНИ́Й (пов’язаний з лукою), ЛУГОВИ́Й, ЛУЧАНИ́Й діал. З усього зійшлись Союзу В хаті тут скарби природи: Льон, коноплі, кукурудза, Лучні трави, корнеплоди... (П. Дорошко); Я іду шовковою травою, пахнуть медом квіти лугові, вдалині встають переді мною, голубіють гори дніпрові (І. Гончаренко); По другий бік річки неначе цвів рай. Польські полки виступали з табору одні за другими на лучану низину (І. Нечуй-Левицький).