Є
на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте,
діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу
пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє
крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. Лунає
тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній
водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. Та
ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й
упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки
немає. Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала. Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить: — Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні. Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку. Багато
років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто
він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка.
Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає ».