На передньому плані картини - буяння кольорів. Серед дуже дрібних ніжно-рожевих квітів три величезні червоні маки, поодинокі блакитні волошки, гілка синіх квітів.
Виписане тоненьким пензликом листя разом із квітами сплітається у вінок. За квітами й хати не видно. Хіба що дві стріхи. Одна - з рівно викладених снопиків. Недаремно кажуть про солом'яну покрівлю: "Хата вшита соломою". Кожний снопик - ніби стібок, майстерно прошитий голкою. Над рівним рядком стібків - димар.
Друга стріха, що виглядає з-за високих мальв, потемніла від часу. Солому притримують дві дерев'яні рейки.
На другому плані картини височать два дерева. Вони виписані характерною для художниці технікою: дрібне листя оповите ніжно-зеленим туманцем. Цей ніжний колір гармонує з блакитним небом, на якому купчаться білосніжні хмари.