З раннього дитинства мати привчала мене дбайливо відноситись до природи: не топтати квіти, не ламати гілки на деревах, не кидати сміття до річки чи ставу. На жаль, не всі люди розуміють,й їх оточує, треба берегти. І це стосується не лише рослин та водоймищ, землі та повітря, а й тварин і птахів.Ні для кого не секрет, скільки шкоди завдають люди природі. Щороку вирубуються сотні гектарів лісу, у воду зливаються тонни відходів, повітря забруднюється викидами з заводів. На планеті майже не залишилося місць, де б природа поставала перед нами в своїй первісній красі. Скільки видів рослин і тварин назавжди зникли на нашій Землі! Не менше їх знаходиться на межі вимирання і потребує охорони.Якщо кожна людина зламає гілку з дерева, зірве квітку, залишить після свого пікніка сміття в лісі чи викине обгортку до річки — яку картину ми побачимо через 10 років? Мабуть, суцільний смітник. Кому ж захочеться жити в такому довкіллі?Тому берегти природу — обов’язок кожного, і великого, і маленького, недарма мудрі люди раніше казали, що за своє життя треба посадити хоча б одне дерево. Ая-вважаю, що цим не треба Об Межу- ватисБ. Можна садити кущі і квіти, робити для тварин і птахів годівниці взимку, не залишати після себе сміття. Потрібно пам’ятати, що людина не може жити поза природою, і турбуючись про неї, ми робимо краще для себе і для майбутніх поколінь.