Страх є почуттєвою реакцією на якусь небезпеку. Чим глибше переживаємо небезпеку, тим більший відчуваємо страх. Небезпека може бути суто суб’єктивним відчуттям; це наші «внутрішні постави страху». Наш страх може також походити з реальної небезпеки. Найчастіше об’єктивний і суб’єктивний чинники поєднані між собою. Самопізнання, пізнання своїх реакцій страху полягає також у вмінні розмежовувати суб’єктивний і об’єктивний страх, тобто реальну й уявну небезпеку. Ясне усвідомлення і акцептація уявної небезпеки в деяких ситуаціях допоможе контролювати й долати страх, бо причина суб’єктивного страху знаходиться у внутрішніх настановах людини, а не в зовнішній небезпеці, яка в даній ситуації лише уявна.