Вітер гнув дерева і кущі, здіймав куряву і кружляв нею над висохлим полем.Від його нещадних поривів розпочався справжній золотий листопад.Вітер посилювався. Здається, його підбадьорювало срібне мереживо бабиного літа на листі. У садку на гілках тривожно похитувалися червонобокі яблука і сині сливи. От-от зірветься обважнілий перестиглий плід, лунко гупне об землю. Неможливо не любити осінь і не милуватися нею!