Образ Євгенія Онєгіна дуже суперечливий.
Негативні риси його характеру — індивідуалізм,
егоїзм, холодність, практична бездіяльність —
поєднуються в нім з позитивними, такими, як
"душі пряме благородство». У нім ми бачимо і
ознаки прогресивності і обізнаності. Образ
Євгенія Онєгіна типовий для описуваної в
романі епохи, але в той же час він виділяється
з середовища, до якого належить. Передусім
його відрізняє "різкий, охолоджений розум»,
схильність до "уїдливої суперечки» і "жарту з
жовчю навпіл». Він далекий від світського і
провінційного дворянства, яке він перевершує
своїм розумом, але його не можна віднести і
до прогресивної молоді, оскільки у нього
немає ідеалу в житті, до якого можна було б
прагнути.Таким чином, Євгеній Онєгін стає
"зайвою людиною». Належачи до світла, він
зневажає його. Онєгін не знаходить свого
істинного призначення і місця в житті, він
обтяжується своєю самотністю. Говорячи
словами Герцена, "Онєгін… зайва людина в
тому середовищі, де він знаходиться, не
маючи потрібної сили характеру, щоб
вирватися з неї».