А вже весна, а вже красна,
із стріх вода капле, —
молодому козаченьку
мандрівочка пахне.
Як поїхав козаченько
через чисте поле,
за ним його дівчинонька:
— Вернися, соколе!
— Не вернуся, забарюся,
гордуєш ти мною,
буде ж теє гордування
все перед тобою!