Я тримаю в руках новенький олівець. Він виблискує на сонці своїми шістьма гранями. Олівець одягнений у жовту сорочку і схожий на сонячний промінчик. На одежині вишито візерунок з яскравих цифр і букви. Я застругую олівець, знімаю з нього дерев’яні кучерики. З-під них визирає гострий, як голка, носик чорного кольору зі сталевим відблиском. Це - стержень, серцевина невтомного трудівника. А ще олівець має маленьку гумову шапочку, якою виправлятиме мої помилки.