Багато з наших співвітчизників кожен рік вирушають на відпочинок до
модних гірськолижних курортів чи на узбережжя екзотичних морів і
океанів. А я зі своєю родиною волію відпочивати, не виїжджаючи з нашої
рідної країни. Природні багатства України дозволяють довго не
замислюватися над місцем відпочинку, бо кращим вибором для усіх наших
співвітчизників є Південний берег Криму, куди ми і їздимо кожен рік з
тієї пори, коли я себе пам’ятаю.
Ось і минулого літа я разом з батьками відпочивав біля Чорного моря.
Разом з нами на відпочинок приїхали ще дві сім’ї, які були друзями нашої
родини. Ми відпочивали в Криму, і свій наметний табір розташували на
узбережжі Чорного моря, неподалік від маленького кримського села. З
одного боку нашого табору можна було побачити жовто-зелений гарячий
степ, з другого – безкрайні простори голубого моря, зліва нас оточували
виноградники, а справа – мигдалевий сільський сад.
Жили ми в наметах, а їжу готували на невеличкій газовій плитці. Воду
можна було набирати лише в селі, де розташовувалась чиста криничка.
У селі, біля якого розташувався наш табір, було досить небагато хат.
Їх, як прийнято в Криму, оточували сади з різноманітними деревами, які
були не менш розкішні, ніж у нас вдома. Усюди росли персики, виноград і
абрикоси. А ось яблук було досить мало. Зате навкруги цвіли розкішні
різнокольорові троянди, які так чудово пахнуть ввечері.
З іншого боку нашого дикого табору розпростерлися нескінчений берег і
таке ж безмежне море, чудове, казкове і різне кожної хвилини.