Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька рипів я
перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк Твен. Я хотів
би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у
тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б
зіграти на дві команди — наші й ваші хлопці. А ще б я взяв тебе у
похід. Цього року ми їздили туристським табором до Криму. Це в нашій
Україні є такий гарний півострів. Там море, гори, курорти й дуже красиві
місця. Командир групи провів нас гірськими маршрутами.
Ми побували на горі Ай-Петрі, каталися на канатній дорозі. А ще ми
побували в Мармурових печерах на горі Чатир-Даг. Уявляєш? Кожний день
розпочинався на свіжому повітрі в палатці біля моря або на якійсь горі.
Це страшенно цікаво. І я уявляв, якби ти був разом з нами, то в нас була
б найвеселіша група. Наступного літа чекаю тебе в гості. Але можеш
приїхати і взимку. У місті на площі буде стояти святкова ялинка, а
навколо неї повно розваг. Тай взагалі, нудьгувати нам не доведеться!
Чекаю листа від тебе. Твій друг