Село Вечірки розташоване на лівому березі річки Перевод, за 35 км від Пирятина. Вище за течією на відстані 5 км розташоване село Білошапки (Прилуцький район). Нижче за течією на відстані 5 км розташоване село (хутір) Червоне. На протилежному від Вечірок березі Переводу розташоване велике село Березова Рудка. Недалеко від Березової Рудки та Вечірок знаходиться село Крячківка.
Село розміщене на пагорбі, котрий здіймався над навколишньою територією на 12 метрів. Із західного боку пагорб був оточений широкою на той час рікою Перевод. Із північної та південної сторін — надійно захищений непрохідними болотами. На південному сході — ліс, а у північно-східному напрямку — довгий, півколом, ставок, за яким також тягнувся ліс. І лише вузький шлях на схід, котрий тягнувся єдиним похилим схилом, відкривав вільний доступ до навколишнього світу. Завдяки такому досконалому природному захисту це місце було привабливим для поселення ще у древні часи. І наші пращури не обминали його, свідченням чого є знайдені археологами залишки черняхівської культури II–VI століття. Це місце є просто-таки класичним прикладом для демонстрації критеріїв вибору місця для поселення у древніх русичів. Та чудовий захист від ворогів був не єдиним достоїнством цього села. Навколишні ліси давали гриби, ягоди, дичину; ріка щедро постачала рибу; прекрасний рясно зволожений чорнозем віддавав багаті урожаї зернових, а молочно-білі тумани і такі близькі мерехтливі зорі народжували красу в душах вечірківців.
Походження села і назви[ред. • ред. код]
Засноване село Вечірки не пізніше XVII століття як вільне козацьке село. Хоча археологічні дані свідчать про те, що давні поселення тут існували вже у скіфські часи та в бронзовому віці.
Існує дві версії походження назви села Вечірки. Одна з них — що в добу кріпацтва тут проживали волелюбні предки, які, незважаючи на нелегке життя, вміли і співати, і жартувати. Пісні з молодіжних вечорниць (вечірок) часто розносились навкруги. З вечірньої пісні і село стало іменуватися Вечірки. За іншим тлумаченням, біля майбутнього села надвечір зупинився гурт мандрівників. Вони розвели багаття, заночували. Прибульцям сподобаласть місцевість, де ще не ступала панська нога, й вони оселилися тут назавжди. Оскільки це відбувалося вечірньої пори, то й поселення назвали Вечірки.
До 1709 р. село належало прилуцькому полковнику Дмитру Горленку, пізніше — генералу Вестосі, потім — поміщикам Андрузьким. Останні лишили у спадок сільчанам збудовану за селом за власний кошт лікарню, яка служила людям понад сто років. Цікаво, що лікарню Андрузькі побудували саме за селом, вважаючи, що з часом село розростеться і вона опиниться в центрі. Але цього не сталося. Лікарня діяла до початку XXI століття, коли була закрита і нині повністю розібрана.
Релігія[ред. • ред. код]
Також у Вечірках була побудована церква Успіння Пресвятої Богородиці 1848 р., яка існує і діє і донині. За числом це була третя церква у Вечірках.
У давніх документах зазначено, що Успенська церква, дерев'яна, в одній будові з дзвіницею, побудована в 1848 році, ремонт проведено в 1911 році з прибудованою дзвіницею, квартира священика — 5 кімнат, заробітна плата священика становила 300 карбованців, псаломщика — 100 карбованців, землі при церкві — ЗО десятин; прихожан при церкві: привілейованого стану — 9, міщан — 13, козаків — 719, селян — 406. Священик — А. Степанович, псаломщик — М. Лонгінов, церковний староста — Д. Цибань.