Как выучит стих:
У степу, в травi пахучiй,
Коник, вдатний молодець,
I веселий, i спiвучий,
I проворний стрибунець,
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
I цiлiсiнькеє лiто,
Не вгаваючи, спiвав;
Розгулявся на всi боки,
Все байдуже, все дарма...
Коли гульк — аж в степ широкий
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце млiє;
Кинувсь вiн до Мурав'я;
— Дядьку, он зима бiлiє!
От тепер же згину я!
Чуєш — в лiсi ворон кряче,
Вiтри буйнiï гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
— Опiзнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
— Як же в свiтi не радiти?
Все кругом тебе цвiте, —
Каже Коник, — пташки, квiти,
Любе лiтечко на те;
Скочиш на траву шовкову —
Все спiвав би та спiвав. —
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
— Проспiвав ти лiто боже, —
Вдача вже твоя така, —
А тепер танцюй, небоже,
На морозi гопака!