Без гетьмана військо гине.Береженого Бог береже, а козака – шабля.Бог не без милості, козак не без долі (щастя).Гетьман знає, що в нас нічого немає.Де байрак, там і козак.Де два козаки, там три гетьмани.Де козак, там і слава.Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.До булави треба голови.Добрий козак баче, де отаман скаче.Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.За наше жито та ще нас бито.Звання козацьке, а життя собацьке.Зроду-віку козак не був і не буде катом!Козак з біди не заплаче.Козак з бідою, як риба з водою.Козак з Дону – козак зроду.Козак не боїться ні тучі, ні грому.Козак оженився, наче упився.Козак хороший, та нема грошей.Козак у дорозі, а надія в Бозі.Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.Козакові воєвода – велика невгода.Козацькому роду нема переводу.Місяць - козаче сонце.На козаку й рогожа пригожа.Не так тії пани, як підпанки.Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.Не усе ж то козак, що списа має.От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).«Пугу! Пугу!» - «Козак з Лугу»Січ - мати, а Великий Луг - батько.Скажи, враже, як пан каже.Сніп з бородою, а козак з молодою.Степ та воля - козацька доля.Терпи козаче, отаманом будеш.Терпи, козаче, горе - будеш пити мед.Терпи, хлопче, козаком будеш.Три пани, два отамани, а один підданий.Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?Хліб та вода – то козацька їда.Хоч і спина гола, аби своя воля.Хто любить піч, тому ворог Січ.Чоловік без волі, як кінь на припоні.Щирий козак ззаду не нападає.Що нам холод, коли козак молод!Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.