1.- хлопець
2.-друг хлопця)
1.Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє «книжкове місто» з вулицями та площами, палацами й будинками.
2.Це наша шкільна бібліотека.
1.Є тут і свої мешканці — звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, і чекають читачів.
2.Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я знаю: як тільки візьмеш книжку в руки, відкриєш першу сторінку — і почне вона розповідати. Тихенько поведе у незнайомий, цікавий, дивовижний, чудовий світ, познайомить з прекрасними людьми, відповість на безліч запитань.
1.Але як же знайти потрібну книгу? І тут завжди на допомогу мені приходить наш шкільний бібліотекар.
2.Це справжній провідник у цьому мудрому царстві. Вона порадить, підкаже, розповість, що, як і де прочитати.
1.Спочатку я відкрив для себе мудрість українських народних казок, потім до мене прийшла ніжна й сильна Леся Українка, а читаючи Всеволода Нестайка, ми сміялися всією родиною.