Можна спробувати так:
Мені вже в дитинстві, близько 8-9 років, прийшло розуміння цього стану. Але воно відрізняється від прийнятого в суспільстві шаблону, пов'язаного зі стражданням і мукою. Тоді я бачила дуже ясно, що не дивлячись на те, що ми є сім'єю, кожен з нас проживає життєві обставини, переживає почуття, приймає або не приймає рішення одноосібно. Тобто кожен отримує свій життєвий досвід. Про це я поділилася з мамою, якого було її здивування зробленим мною таким висновком. Але саме таке бачення допомогло мені проходити життєвий шлях без крайніх станів, типу депресії, пов'язаної з самотністю. Саме це бачення суті проходження людиною свого шляху, своїх переживань і своїх ситуацій, отримання безцінного досвіду, заради якого ми і прийшли на Землю.