Звідки так пізно йдеш, мила дитино?- Повертаюся із заняття гуртка. Ми готуємось до виступу, тому репетиція сьогодні зайняла значно більше часу.- Знаю, що ти активна та творча. А таких дітей я ніколи не залишаю без подарунків.- А хто Ви , дідусю? Подарунки чемним дітям носить тільки Святий Миколай. Невже я бачу Святого Миколая?- Так. Ти впізнала мене.- Дідусю, ви живете далеко у небі, тому як можете знати, що роблять діти на землі, чемні вони чи не дуже?- Пам’ятай люба дитинко, що кожен з вас має Ангела-охоронця. Він усе бачить, усе знає, навіть уві сні інколи від поганого застерігає.- А як Ви знаєте, які подарунки ми хочемо дістати?- Я вмію бачити дитячі мрії. Але дітей так багато, що інколи я втомлююсь відгадувати їх. Тоді я зручно сідаю і починаю читати листівки, які діти усього світу пишуть до мене. Листи українських дітей адресуються так: «Для Святого Миколая» . Діти різних народів кличуть мене по-різному, але всі знають та з нетерпінням чекають мене .- Ти сьогодні уночі до мене завітаєш?- Обов’язково. Адже я знаю, що ти заслужила омріяний подарунок. А тепер спіши додому, у своє ліжко, нехай тобі присниться цікавий сон, де під подушкою тебе чекатиме від мене бажаний подарунок. На добраніч!- Доброї ночі!- До зустрічі!