Мене приваблював твій сміх,
Твої вуста, що тихо шепотіли…
Ти був неначе милий оберіг,
Здавалося, мені поталанило…
Але пішов, бо йшла війна кривава,
Бо діти, матері боялися усіх,
Життя війна не мало вже забрала,
І ти, любов моя, не зміг…
Я плакала очима всіх жінок,
Я витирала сльози об долоні,
На цвинтарі поклала той вінок,
Що відбивав твій пульс у моїх скронях…