Непонятно за какое произведение вы говорите,но думаю за это.Если не это,то впредь,указывайте произведение и автора.
У оповiданнi “Климко” Григора Тютюнника вiдтворена гра долi хлопчака. Маленька людина потрапляє у вирій подій, смертi та мук. Климко,
який завжди жив тiльки на станцiï, спершу бачить змiни тiльки у тому,що
оточує його. Дзвiнка, незносима тиша, похмурi, стурбованi обличчя.
Вагони потягiв навантаженi важкою бойовою технiкою,неезвично i страшно.
Але Климко виявляється сильнiшим за вiйну, за цю винищувальну машину.
Хлопець,який вже нi вiд чого не залежить, виявляє самостiйнiсть,
винахiдливiсть і наполегливiсть.Хлопець не може залишатись стороннiм
спостерiгачем, тому намагається хоч якось, зі своïми силами допомагати
пораненим людям.
Климко опиняється мiж життям та смертю. Але незважаючи
на це, він вiдчуває вiдповiдальнiсть :думає про iнших, вiдчуваючи серцем, що його друзi дуже непокояться.
Вбитий вiйною, Климко вистояв i залишився людиною, встиг стати
справжнiм дорослим чоловiком, що пiклується про iнших, вiдповiдальним,
самостiйним, витривалим, мiцним, як скеля. Вiн багато встиг за своє
коротке життя, встиг зрозумiти i довести, що за будь-яких обставин
потрiбно залишатись людиною i цим перемiг вiйну.