-У сучаснiй украïнськiй лiтературнiй мовi вживаються переважно повнi
прикметники, що мають у всiх формах вiдмiнковi закiнчення: добрий,
доброго, доброму, добрим, на доброму.
-Короткi форми вживаються пере важно в розмовнiй мовi, поезiï й
на роднiй творчостi:
__Пливе човен води повен (Нар. тв.).
__I шумить, i гуде, дрiбен дощик iде (Нар. тв.).
-Нестягненi форми прикметникiв уживаються в розмовно-побутовому
стилi, фольклорi, а в художнiх тво рах виступають як засiб вираження
врочистостi, емоцiйноï пiднесеностi й стилiзацiï пiд
народнопiсенну мову:
__Ой, у святую недiленьку Рано-пораненьку Не
сизiï тумани уставали, Не буйнiï вiтри повiвали, Не
чорнiï хмари наступали, Не дрiбнiï дощi накрапали, Коли три
брати iз города Азова, Iз турецькоï бусурменськоï Великоï
неволi утiкали… (Нар. те.)
__Зоре моя вечiрняя, Зiйди над горою,
Поговорим тихесенько В неволi з тобою. Там матiр добрую мою Ще молодую у могилу Нужда та праця положила. Оживуть степи, озера І не верстовiï, А вольнiï, широкiï Скрiзь шляхи святiï
Простеляться. (З те. Т. Шевченка.)