Матусе, ненько дорога
Яка у тебе є туга?
Чому сумуєш день і ніч?
Зітри сльозу гарячу з віч,
Бо сльози щастя не несуть
Напевне в цьому вся і суть.
Ви не журіться- посміхніться
І серцем знову звеселіться,
Бо роки йдуть у небуття
І мабуть не таке й погане це життя.
І жити треба кожну мить
Хоч серце інколи щемить
Хоч плакать хочеться – ридати,
Але сльозам волі не дати,
Бо вихід з горя завжди є
Це все нам з неба Бог дає
Все має бути так як є
Та все лихе колись мине
Послухай матінко мене.