Володимир Самійленко був оригінальним поетом, справжнім патріотом своєї землі, але життєві обставини не дозволили повністю розкритися його таланту. Та все, що написав поет, може слугувати зразком любові до України, до народу.
Як і багато його ровесників, Самійленко починав творити російською мовою. І раптом перед ним відкрилася істина: українська мова — це діамант, що лежав на дорозі, припадаючи пилюкою під ногами байдужого люду. І лише один перехожий підняв той камінець, обробив, обточив його і діамант засяяв, заяснів усіма гранями.
Лише в кінці вірша "Українська мова" автор називає ім'я Шевченка, але читачеві з перших рядків зрозуміло, хто той чудовий перехожий, який зумів обточити грані камінця і звільнити красу від пилу і бруду.
Володимир Самійленко у цьому вірші знайшов оригінальний образ, щоб зримо й яскраво показати цінність мови і величезний внесок Тараса Шевченка у її розвиток і розквіт. Кобзар підніс мову на небувалу висоту, щоб вона ясніла там "на злість ворогам" і на добро людям.Любов до України, до рідної землі, народу, мови була для Володимира Самійленка абсолютно природним станом. Він не хизувався нею, не робив її прапором своєї творчості. Лагідний, спокійний характер поета відчувається і в його творах.
Отже Самійленко - це геніальний поет , який своєю наснагою та патріотизмом полонив багато сердець читачів .