-Сашко!!!! Та невже!!! Яка зустріч!!!
-Миколо!!!! Та це ти друг мій!!!!
-Як життя твоє?
- Добре, як бачиш ось моя дружина, дітей поки що не маємо, але будуть все ще попереду!!! Я працюю вчителем української мови. Діти мене дуже сильно люблять. І я задоволений своїм життям. А ти, як у тебе склалося?
- Та ось бачиш не маю я сім'ї, бо у армії був. Тільки но сьогодні приїхав, буду шукати собі працю.
-ааа. Зрозуміло. А пам'таеш, що я тебе дурепалком називав. Хахах!! А ти мене скороговориловкою. Таааакк!! Гарні були роки.
-Так, згоден з тобою. Я тільки зараз зрозумів, що життя у школі було самим найкращим, хехее а я ж не любив ходити до школи!!?
-Так пам'ятаю ці роки. Так може тоді у кафе? Відмітимо зустріч. ААА?? Як тобі така пропозиція?
-Добре, і жінку свою із собою бери.
-Агов, Наталочку пішли з нами, весело буде!!!!