Пожовтiли их чарiвнi коси, засмутились. Опустили вони своï дивовижнi шати, зажурились. Дмухнув вiтер вiтерцем холодним i здунув всi листочки з чарiвних берiзок.
Зовсiм засмутились берiзоньки, потемнiли. Так им прийшлося усю холодну зиму зимувати. А коли настала весна вони знов засяяли своïми чарiвними, зеленими листочками немов зiрочки.
Гарнi стали берiзоньки!