Здатність до польоту, а також теплокровність і високий рівень обміну речовин дали змогу птахам заселити практично всю Землю. Недалеко від Південного полюса можна зустріти великих поморників, а пінгвіни, буревісники навіть гніздяться там. Мартини, чистуни, снігові подорожники залітають на Північній полюс. На арктичних островах між 82° і 83° п. ш. гніздяться біла сова, тундрова куріпка, сніговий подорожник, крижень та інші птахи. Вертикальне поширення птахів також значне: орли і грифи в Гімалаях, кондори в Андах піднімаються до 7000 м. Інші птахи лише під час перельотів досягають значної висоти. Морські ж птахи, здобуваючи корм, занурюються на глибину до 20 м. Проте спеціалізація до польоту обмежила адаптивну реакцію птахів.Птахи як теплокровні тварини, порівняно з холоднокровними, менш залежать від коливань температури. Тому вони ведуть активний спосіб життя і взимку. Проте різні види птахів можуть витримувати температурні коливання до певних меж. Так, звичайна вівсянка може витримувати зниження температури до —40 °С, а садова вівсянка — лише до —17 °С. Зниження температури збільшує віддачу тепла в навколишнє середовище. Для підтримування постійної температури тіла необхідна компенсація витрат енергії за рахунок підсилення живлення та процесів окислення. Взимку значне зниження температури може стати причиною загибелі птахів, бо потреба у їжі зростає, а можливості для здобування корму обмежені. Від температури залежить північна межа поширення комахоїдних птахів, оскільки вона визначає наявність або відсутність комах. У міру зниження температури зменшується різноманітність рослин, що також негативно позначається на житті рослиноїдних птахів. Із замерзанням водойм водоплавні птахи не можуть здобувати корм. Серед них немає видів із підземним і виключно водним способом життя.Рибоїдні птахи — пінгвіни, крохалі, гагари, пелікани, баклани, чайки, чаплі, рибалочки та інші — мають ряд пристосувань до живлення рибою. Пінгвіни хапають рибу міцним гострим дзьобом; утримують її за допомогою язика і піднебіння, на яких є рогові сосочки, спрямовані назад. Пилкоподібні зазубрини по краях дзьоба у крохаля і гострий гачок на його кінці у баклана допомагають цим птахам схоплювати і міцно тримати здобич. У пеліканів є шкіряний мішок на нижній щелепі, що виконує роль сачка під час ловлі риби.До комахоїдних належать стрижі, дрімлюги, частково дятли, більшість горобиних, осоїд із ряду Денні хижаки. У птахів, які ловлять комах на льоту (стрижі, дрімлюги, ластівки, мухоловки), дзьоб короткий, але широко розкривається; його краї усаджені довгими щетинками, що полегшують ловлю комах. Комахами в основному живляться різні кулики. Дзьоби у них довгі, тонкі, часто нагадують пінцет, бо корм вони дістають із поверхневих шарів грунту. Птахи, які відшукують комах у тріщинах стовбурів дерев (крутиголовки, пищухи, повзики) або щілинах грунту (одуди), мають довгий, тонкий, шилоподібний дзьоб. У дятлів дзьоб сильний, долотоподібний, що є пристосуванням до довбання стовбурів дерев.Зерноїдні птахи (ряди Курині, Голуби, родина В'юркові із ряду Горобині та ін.) живляться переважно насінням рослин, хоча пташенят багато з них вигодовують комахами. Вузька спеціалізація щодо живлення властива шишкарям, які споживають лише насіння хвойних дерев; ним же вигодовують і пташенят. За допомогою хрестоподібного дзьоба вони вилущують насіння із шишок. В інших зерноїдних дзьоб міцний, конусоподібний (родина В'юркові), іноді з випуклим наддзьобом (курині, голуби).Плодоїдні птахи особливо численні в тропічних лісах (папуги, носороги, тукани), їм властивий великий дзьоб, за допомогою якого вони зривають плоди з тонких гілок.завдяки кігтям,дзьобу вони пристосовані до найрізноманітніших умов