Віршовий розмір:
Коли усе в тумані життєвому
Загубиться і не лишить слідів.
Не хочеться і не лишить слідів.
Не хочеться ні з дому, ні додому,
Бо й там, і там огонь давно згорів, -
Бо тобі, мистецтво, у тобі одному
Є захист: у красі незнаних слів,
У музиці, що вроду, всім знайому,
Втіляє у небесний перелив;
В тобі, мистецтво, - у малій картині,
Що більша над увесь безмежний світ!
Тобі, мистецтво, і твоїй країні
Я шлю поклін і дружній свій привіт.
Твої діла - вони одні нетлінні,
І ти між квітів найясніший квіт.