Жив у бабусі кіт на ім'я Мурко, і був він дуже старий. Якось лежав собі Мурко і грівся на сонечку. Задрімав Мурко, поклавши голову на лапки, тільки хвостом мух відганяє, щоб не дошкуляли.
А на подвір'ї ходило курча, що відбилося від квочки. Пташеня жалібно пищало, але замовкло, побачивши кота.
Підійшло курчатко до Мурка тихенько, та й притулилося котику під бік. Тепло курчаті стало, воно й задрімало.
Мурко відчув, що до його боку щось притулилося. Розплющив очі і здивувався, побачивши таке сміливе курча.
Довго дивився Мурко на курча, не знаючи, що йому тепер робити. Налякати йому курча, або не треба, нехай спить собі під теплим боком? Так нічого не вирішив, та й сам міцно заснув.
Вийшла бабуся на ґанок, побачила цю дивну картину і посміхнулася.