Дієприслівник-це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.
У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.
Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши...
Дієприслівник має ознаки дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)
Дієприслівник не має закінчення.
У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..
Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом.
Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.
На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.
В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами.
Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів вши, ши..
Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..
Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не...Наприклад нененавидячи