Основна ідея таких пісень - вираз прагнення до свободи. Вони відображають найпотаємніші думки і сподівання кріпосного селянства починаючи з XVII століття і до реформи 1861 року.У XVIII - першій половині XIX ст. виникла велика кількість так званих солдатських пісень, оригінальних за своїм змістом. У них відбилися найважливіші військові події тих років. Це пісні про Семирічній війні (1756-1761), про походи Суворова (1799) та Вітчизняній війні 1812 року, про тяготи тривалих військових переходів. В історичних піснях цього часу правдиво відображена повсякденне життя солдатів «на далекій чужині», важкі навчання, туга за батьківщиною і рідній сім'ї. Солдатські пісні тієї пори поповнили народний пісенний репертуар творами нової тематики, нових образів, думок, почуттів.В історичних піснях отримала відображення і російсько-турецька війна 1877-1878 років. Ця війна в піснях розглядається як війна за національну незалежність слов'ян.
Чимало пісень створено про Першій світовій війні. У них йшлося про витривалість, мужність і патріотизм російських солдатів. А основним жанром пісень того часу був жанр пісні-розповіді учасника або очевидця тих чи інших подій. Всі ці пісні сумного змісту, з нальотом трагічності.Головне в народних піснях - вираження ставлення народу до різних життєвих явищ. А в історичних піснях відображено ставлення простого народу до найважливіших подій історії, починаючи з давніх часів і закінчуючи нашими днями.Всім відома підкорює сила російських народних пісень. Вони мають властивість не тільки проникати глибоко в душу, але й викликати співпереживання.Цей чудовий жанр фольклору став невід'ємною частиною нашого життя, він підтвердив своє право на існування, пройшовши Тривалий випробування часом.Історичні народні пісні цінні тим, що в них знайшли відображення реальні події минулих років. Передаючись з покоління в покоління без значних змін, вони протягом багатьох століть зберігали сюжети і героїв, форми та виразні засоби.Тематика історичних пісень різноманітна і багатогранна: війни, походи, народні повстання, випадки з життя царів, державних діячів, провідників бунтів. По них можна судити про ставлення народу до подій, про його пріоритети та моральні цінності.