Осінній ранок настає повільно. Лежачи в ліжку, я спостерігаю, як у вікні поступово розгорається ранкове світло. Воно бліде та не яскраве,не те, що влітку.
Хмарно осіннім ранком. Листя тремтить на дереві за вікном. Такого ранку всі кольорі на вулиці стають неяскраві. У цьому є своя краса. Немає зайвої строкатості.
Починаєш цінувати домашній затишок та теплу ковдру, з-під якої не хочеться вилазити.
Чути шум міста . Над головою кричать згаї птахів, а взагалі природа мовчить .