Древні легенди про те, як утворюються перлини, звучать красиво і цікаво, однак не мають нічого спільного з безпристрасним матеріалізмом. І якщо вже говорити про сльози, то не стільки про плач міфічних створінь, скільки про «сльози» цілком конкретних підводних організмів. Проте даний факт анітрохи не применшує всю унікальність і загадковість перлин. Перлини класифікуються вченими як органічні мінерали і розглядаються експертами як коштовні камені. При цьому, це ще єдиний ювелірний камінь, який на відміну від класичних мінералів, має тваринне походження. Утворюється він не в глибинах земних надр, а в мушлі молюска. Перлина цікава і тим, що на відміну від інших дорогоцінних мінералів, їй практично не потрібна спеціальна обробка, що робить її більш доступною на ринку прикрас. Але повернемося до молюска та його ролі в народженні, по істині, неземного каменю. «Сльози» (зрозуміло, умовні) тут згадані неспроста. Справа в тому, що перлина з’являється усередині мушлі в результаті проникнення в будиночок молюска сторонньої частинки – піщинки, паразита, навіть бульбашки повітря або краплі рідини. Таке вторгнення викликає у молюска захисну реакцію ніжного організму. Оскільки просто виштовхати чужорідний предмет молюск не в силах, він починає згладжувати поверхні піщинки, яка заважає своїм тертям ніжному тільцю безхребетного. Робиться це аналогічним способом, яким молюск будує свою мушлю зсередини: покриваючи шар за шаром перламутром (до речі, слово «перламутр» в перекладі означає «мати перлів»).