Вегетативна (ростова) брунька являє собою зародковий пагін, в ній знаходиться сильно вкорочена вісь — зародок стебла з конусом проростання на верхівці та тісно розташовані зародки листків. Генеративна (квіткова) брунька несе в собі також зародки квіток та суцвіть.
верхівкові, або термінальні бруньки - за рахунок яких йде ріст пагона або його частин в довжину. бокові, що забезпечують галуження та утворення системи пагонів, і представленні у більшості насінних рослин пазушними бруньками (знаходяться в пазухах листків).
Зовнішні листки або їх частини інколи перетворюються на луски, утворюючи так звані закриті бруньки. При розгортанні таких бруньок луски відпадають, а міжвузля залишаються короткими
Відкриті, або голі, бруньки (без лусок) характерні для багатьох дерев вологих тропічних лісів, але часто зустрічаються також в помірному поясі на незимуюючих (інколи і на зимуюючих, як у горлянки) пагонах трав.
Велике значення має формування додаткових бруньок, які закладаються на стеблах, листках, коренях і служать для вегетативного розмноження рослин.
Сплячі бруньки - бруньки, які утворюються на пагоні як і звичні бруньки відновлення, але не розвиваються в нормальні пагони протягом декількох, іноді багатьох, років. Сидяча-брунька яка кріпиться до листкової пластинки.
Черешкова – не має ніжку.
Пізньостигла – пробуджується на наступний рік після формування.
Скоростигла – пробуджується в рік її формування.