Це страшне слово війна... Війна прийшла, а знею лихо. В світі вже не буде тихо, Кулі свист в повітрі чути, Про війну нам не забути. Війна - це сотні душ побитих, Війна - це плач навколо вбитих, Війна забрала все живе, Кров у річці ще пливе. О, скільки тіл лежить у полі! Матері їх сиві, кволі. Надіією живуть вони, У снах приходять їх сини. В 15 років, у бою, Рятує син сім'ю свою, Крок за кроком проповзає, Кров на землю проливає. Вже не чути бомби взрив - Лунає в серці тільки гнів, Гнів, за сотні душ невинних. Гнів, за ворогів невбитих. Скільки б років не пройшло, Серце ще не зажило. Переглядаючи альбоми, У них - розірвані шоломи. Цей шолом не врятував Друга свого поховав. НЕ ПОТРІБНА НАМ ВІЙНА! Є НАДІЯ лиш ОДНА, "Жити в світі без війни!"- Каже він, вона, всі ми.