Весною ліс особливо гарний. Він ніби оновлений, повен сил, щоб дарувати прихисток птахам і звірам, котрі чи то повернулися з вирію, чи то прокинулися з зимової сплячки.
Зелені пагінці під ногами, що вже пробиваються крізь залишки торішнього листя, виглядають такими тендітними, що і шкода ступати на них, проте я знаю, що прийде літо, і ліс забуяє різнотрав'ям, наповниться запахом квітів. Та і зараз можна помилуватись галявинами плямистими від фіалок.
Чутно, як птахи розспівуються десь вгорі, поміж могутніх верховітть крислатих дерев. Тут і ясен, і дуб, і ялина.
Весняний ліс чудовий, ошатний і світлий. Прогулянка ним приносить не тільки задоволення, а й спокій.