хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, щоб вітер розносив луну. щоб геть аж під яснії зорі полинули співом дзвінким, упасти на хвилі прозорі, буяти над морем хибким. лунали б тоді мої мрії і щастя моє таємне, ясніші, ніж зорі яснії, гучніші, ніж море гучне. (Леся Українка)