У 1884 році поміщик та цукрозаводчик Іван Харитоненко вирішив звести тут свою літню резиденцію. Будівництво маєтку закінчив вже його син Павло. Назву маєток отримав в честь доньки Павла Харитоненка – Наталії.
Головний корпус мав вигляд двоповерхового будинку стилізованого під казковий терем. Нажаль, цей будинок був зруйнований під час Другої світової війни. До наших днів збереглись парадні ворота, флігеля, господарські будинки, водонапірна вежа та стайні. Парадні ворота − останнє що залишилося у подібному з головним будинком стилі. Вони збудовані за задумом відомого архітектора Олексія Щусева, який, наприклад, проектував Мавзолей Леніна або Казанський вокзал у Москві. Могутні стіни арки вимощені великим камінням. В загальний об'єм арки входять також масивні ковані ворота та службове приміщення — сторожка з вузькими віконцями.
За брамою починається парк. Площа цього парку близько 50 га. Він поділений на дві частини – верхню і нижню. Верхня знаходиться на правому березі річки Мерчик і складається з дубового і соснового гаїв. Нижня розташована в гирлі річки. В нижній частини можна зустріти багато екзотичних видів дерев. Серед них:
- біла та одноколірна ялиця;
- біла та колюча ялина;
- жовта сосна;
- ялівець віргінський;
- липа кавказька, кримська, американська;
- болотний та червоний (північний) дуб;
- клен сріблястий;
- повисла та карельська береза.
В цілому у парку близько 100 видів дерев та чагарників.