Наталка Полтавка — центральний образ п’єси. Це звичайна українська дівчина.Характеристику трохи з іншого боку дає дівчині виборний, який розповідає про її почуття до Петра, глибоку вірність і відданість Наталки в коханні: «Наталка без душі його любить, через його всім женихам одказує». Вірність дівчини виявляється тим більше, що про її коханого вже давно нічого не чути, і возний припускає навіть, що неможливо «любить такого чоловіка, котрого може й кістки погнили». Та дівчина залишається вірною своєму слову попри все: і постійні настійливі сватання, й вимоги матері вибрати собі врешті-решт нареченого, щоб не залишитися самій. Та Наталка дуже правдива в своїх почуттях і не може зрадити кохання до Петра, якого чекає вже чотири роки. Це цілих чотири роки невідомості, виглядання, очікування, вірності.