В “Тарасі Бульбі”, в повісті, опоетизований духовну нерозривності особистості і народу, який прагне національної і соціальної свободи. У ній Гоголь, за словами Бєлінського, вичерпав все життя історичної Малоросії і в чудовому, художньому “створення назавжди закарбував її духовний образ”. Характеристика точна, але і дивовижна: адже в повісті не відображені реальні особи та події. Справжнє диво мистецтва: читача не полишає відчуття, що був на світі історичний прототип Тараса Бульби або він сам.
У цьому дорогому для Гоголя творі художній історизм і художній психологізм склали естетичне єдність. В образі Тараса Бульби чільна психологічна риса – його самовідданий патріотизм.