На Києвом стояла чудова весняна ніч.Повний місяць (мовчки,сумно)
дивився в синій,гладенький,як дзеркало,Дніпро.На небі було (ясно) й
(зоряно,тихо).На заході,над горною смугою лісу й гір,небо (спокійно,тихо)
блищало дуже пізнім рум`яним вечором.Було ясно, як удень.За Іваном
Нечуєм-Левицьким).
Прислівники збагачують
текст, додаючи інформацію про стан предмета, вказують на його ознаку. Згідно В.
Даля, в якому крім визначення “наречия” (на укр.”прислівник”) згадується також слово “наречистый”, як “говорливый”, “красноговорящий”,ми робимо висновок,що слово “прислівник” можна пояснити, як той, що стоїть при слові і
яскраво та точно характеризує його.