Як швидко плине час...
Ось уже за вікном майже осінь і знову ми зустрічаємося в рідній школі. Ця мить водночас радісна та сумна. Сумна, тому що вже закінчилося літо, а радісна, тому що я знову в колі однокласників і вчителів. Прикро, але цим літом я весь час була вдома, але нічого, я не засмучуюся, адже в моєму житті ще скільки літ буде. Та я не байдикувала, а допомагала. Мені б цікаво було дізнатися як провели літо мої однокласники. Цей рік обіцяє бути насиченим та незабутнім.