Професія диригента виникла порівняно у XIX ст. Щоправда, постать людини, що виконувала схожі обов'язки, існувала вже із часів середньовіччя. У ті часи музика в основному була духовною і лунала у церквах. Диригентської палички не було, використовували все, що потрапляло під руку, зокрема, складені у трубочку папери. Паперовою трубочкою хормейстер відбивав ритм і це була його головним завданням. Інструментальні ансамблі цілком обходилися без спеціальної людини, роль диригента виконувала перша скрипка, інші музиканти грали за ним. Часто роль ведучого виконував клавесіоніст.
З часів середньовіччя ремесло диригента зміцніло й обросло безліччю деталей. Диригент став обличчям оркестру і його душею. Диригент вибирає репертуар, задає настрій і тон, диригент не переписує, але заново інтерпретує той або інший твір. Словом, це стовп, без якого вже неможливо уявити собі жоден професійний оркестр.