Відповідь:
Пояснення:
У будь-яку пору тут людно. Щойно прибулі прямують до крутих сходів, а по них підіймаються на вершину Тарасової гори. Перед самим музеєм квітує розкішна троянда, а між листям у ледь помітному гніздечку пташина сидить! Тисячі людей проходять клацають фотоапаратами а вона не полохається не полишає гнізда. Око й голівка якийсь час не зрушні і створюють враження не справжніх. Та ось крихітне створіння поворухнулось, і серед людей почулося: «Живий соловейко! Перед самісіньким входом до музею!» Звідки таке безстрашшя? Аж ось у повітрі з'явилася ще одна пташка. І люди разом відійшли, розуміли одне одного з напівслова. Тільки б не сполохати, не роз'єднати це солов'їне подружжя, цей живий знак злагоди на Тарасовій горі.
Може десь кому пропущено, перегляньте.