Осінь — це місяці, коли більшість наших птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї — вирій. Ці перельоти тривають уже тисячі років, і кожен птах мандрує своїм шляхом. Багато з них спокійнісінько пережили б холодну зиму, та їм нема чого їсти: зникають різні комахи, зелені стеблинки рослин, кучугури снігу заносять смачне насіння.
Чи звертали ви увагу на те, що пташки, які прилітають до нас першими, відлітають останніми?
Зозуля, соловейко, іволга, а також і ластівка зникають, ледве відчувши першу прохолоду осінніх ночей. А жайворонки, перепілки, зяблики, шпаки — цих можна в нас ще зустріти й тоді, коли вже біла паморозь падає на луг.
Не всі птахи летять у теплі краї. Є й такі, що мандрують пішки, а інші пливуть. Живе й у нас чудовий, невтомний пішохід. Ви чули його крик, хоч насправді це його спів, улітку на луках, біля боліт і річок. Він «дере» свою пісню майже увесь день, вечір і всю ніч. Навіть дивуєшся — коли ж відпочиває співак? А зветься цей птах — величенький, завбільшки з перепілку, тільки на довгих ногах — деркач.
Деркач вирушає в свою довгу путь пішки, а зустрічає на шляху воду — тоді летить. Проте деркач часто зимує в далекій Африці — значить, і через море перелітає.