Гумбольдт разом з Ріттером завершили "класичний" період розвитку географії, період широкого розгляду зв'язків природи і людини, синтезу величезного кола явищ. Тобто вони започаткували нову географію. Праці Гумбольдта повели географію по шляху матеріалістичного прогресивного напрямку географічного синтезу та історизму. Гумбольдт створив вчення про ландшафти. Серед досягнень нової географії, здійснені Гумбольдтом необхідно відзначити: порівняльний метод і запропоновані для його застосування кількісні підходи і показники, висунення на перший план явищ органічного світу, визначення рівнів "повноти життя", ландшафтний (зональний) аспект географічних досліджень.