Андрій - повна протилежність братові. Гоголь показав розходження не тільки людські, але й історичні. Остап і Андрій майже ровесники, але це типи, що належать різним історичним часам. Остап з героїчної й примітивної епохи, Андрій внутрішньо близький більше пізньому часу розвитої й витонченої культури й цивілізації, коли політика й торгівля займають місце війни й розбою, Андрій м’якший, утонченний, гнучкіше брата. Він наділений великою чуйністю до чужого, “іншого”, більшою чутливістю. В Андрія Гоголем відзначені зачатки тонкого смаку, почуття краси. Не можна, однак, назвати його більше слабким. Йому властива відвага в бою й набагато більше важлива якість - сміливість зробити самостійний вибір. У стан ворога його приводить пристрасть, але за цим коштує більше. Андрій хоче воювати тепер за своє, те, що він сам знайшов і назвав своїм, а не одержав у спадщину, за традицією.